Карта чи мапа?

В українській мові обидва слова використовуються як синоніми, але їхнє походження різне. Спрощено можна сказати, що карти — це папірус, а мапи — тканина.

“Карта” походить від грецького “χάρτης” (вимовляється “тхартіс”) — папірусна карта. Вважають, що греки запозичили слово у єгиптян. В латинському середньовіччі слово трансформувалося у carta (charta) — папір, лист, документ. До нас воно потрапило через французьку (carte) або італійську (carta) мову. 

“Мапа” походить від давньоєврейського слова “mĕnāphā́h“ — тканина, що розвивається. Латиною слово перетворилося на “mappa” — серветка, сигнальний прапор. Саме на тканині було виготовлено велику частину картографічних робіт в середньовічній Європі. До української слово потрапило за посередництвом німецької та польської мов.

Ми зараз використовуємо два похідних від “carta” слова з різним значенням: “карта” як зображення місцевості і “картка” як документ (банківська, медична картка, картка обліку тощо).