Привіт

Карти мені подобалися завжди. Якщо з іншими, набагато сильнішими захопленнями, стосунки часом складалися по різному, то карти — це завжди була якась безумовна любов. При вигляді карти спочатку йшла емоція “вау!”, а вже потім приглядався, чому вона, взагалі, присвячена.

З дитинства пам’ятаю кольорові картографічні вставки “Большой советской энциклопедии”, розвороти дитячого атласу “Мир и человек”, карти-плани історичних битв на сторінках “Книги будущих командиров”. Це, звісно, були не єдині кольорові книжки вдома, але карти і плани звідти я запам’ятав добре.

В другому класі школи ми з другом заснували “таємну організацію” (ага) і однією з перших місій було укладання плану місцевості — ми ходили й наносили вулиці лініями на аркуші, записували номери будинків. Тихо заздрив друзям, у яких вдома висіли настінні мапи. Ще подобалося робити вигадані карти скарбів, навмисно зістарюючи їх, жмакаючи, надриваючи й пропалюючи в кількох місцях “під старовину”. Пізніше я навчив цього доньку, і ми провели за веселою піратською картографією не один вечір.

В школі я не надто любив географію, але атласи роздивлявся залюбки. Найбільше, якщо не зраджує пам’ять, атласи історичні. Подорожуючи Україною в епоху до доступного і дешевого інтернету — купляв паперову карту кожного відвіданого міста. Їх набралася велика стопка і років п`ять тому я заклеїв ними стіни на кухні (окей, це вже скидається на божевілля, але заклеював я страшнючі шпалери на арендованій квартирі). Нещодавно збагнув, що дія улюбленої з дитинства комп’ютерної гри — Civilization — також відбувається на мапі, як і дія улюблених настолок — Каркассон і Ticket to Ride.

Почавши працювати після універу, найцікавішим було зазирати до Google Analytics, де завжди можна було знайти статистику відвідувань сайту по країнах і містах. 2015-го року я зробив проект UAFrontier, присвячений візуалізації статистики України, левову частку матеріалів якого складали саме карти, статичні й інтерактивні (проект нині заморожено, та і виглядає він поганенько, зараз зробив би краще). В останні кілька років підготував і опублікував, зокрема на Текстах, кілька журналістських матеріалів, основним елементом яких була картографічна інфографіка. Кілька проектів зараз в стадії роботи, сподіваюся з часом довести їх до ладу. 

Вдома зібралася велика стопка атласів, карт, альбомів з картами, виданих в Україні і не тільки, кілька тематичних книжок. Всім цим дуже хочеться ділитися.

Тож, чому б і ні.

За оновленнями можна слідкувати в Facebook, Telegram, Twitter.